Українські жінки у горнилі модернізації (Ukraїns'kі zhіnki u gornilі modernіzacії)

Історична розвідка про соціальне становище українського жіноцтва від дев’яти дослідниць. • За підтримки Інституту народознавства НАН України • Дослідниці-історики, які спеціалізуються на вивченні минулого українських жінок, розкривають різні сторони процесів модернізації, під впливом яких українкфи ставали такими, якими є тепер. Процеси модернізації стрімко увірвалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ століття, радикально змінюючи їхні соціальні ролі, повсякденне буття, систему цінностей, світогляд, сфери діяльності. Де були і що робили жінки у вирішальні моменти історії України? Як вели себе під час примусової колективізації? Як переживали нацистських окупантів? Чи боролися з радянською владою у національному підпіллі? Як здолали Голодомор? Що для них означало «бути жінкою» у ті часи? Війна спонукала українок відчути себе громадянками, взявши до рук зброю, стати пліч-о-пліч з чоловіками у боротьбі за нове життя. Але ролі жінок того часу виходили далеко за рамки шаблонного набору «жертва, героїня або зрадниця». (Іstorichna rozvіdka pro socіal'ne stanovishhe ukraїns'kogo zhіnoctva vіd dev’jati doslіdnic'. • Za pіdtrimki Іnstitutu narodoznavstva NAN Ukraїni • Doslіdnicі-іstoriki, jakі specіalіzujut'sja na vivchennі minulogo ukraїns'kih zhіnok, rozkrivajut' rіznі storoni procesіv modernіzacії, pіd vplivom jakih ukraїnkfi stavali takimi, jakimi є teper. Procesi modernіzacії strіmko uvіrvalisja u rozmіrene zhittja ukraїns'kih zhіnok kіncja HІH stolіttja, radikal'no zmіnjujuchi їhnі socіal'nі rolі, povsjakdenne buttja, sistemu cіnnostej, svіtogljad, sferi dіjal'nostі. De buli і shho robili zhіnki u virіshal'nі momenti іstorії Ukraїni? Jak veli sebe pіd chas primusovoї kolektivіzacії? Jak perezhivali nacists'kih okupantіv? Chi borolisja z radjans'koju vladoju u nacіonal'nomu pіdpіllі? Jak zdolali Golodomor? Shho dlja nih oznachalo «buti zhіnkoju» u tі chasi? Vіjna sponukala ukraїnok vіdchuti sebe gromadjankami, vzjavshi do ruk zbroju, stati plіch-o-plіch z cholovіkami u borot'bі za nove zhittja. Ale rolі zhіnok togo chasu vihodili daleko za ramki shablonnogo naboru «zhertva, geroїnja abo zradnicja».)